ДИТЯЧИЙ ІГРОВИЙ МАЙДАНЧИК

Навіщо дітям дитячий майданчик, пояснювати варто, напевно, тільки тому, хто на світ з’явився шість футів на зріст, в діловій трійці з краваткою, в крокодилячих туфлях та з сигарою в зубах. Сигара, зрозуміло, електронна. Навіть дим з неї не хімічний, а відображається голограмою та чітко видно його без шкідливих для зору анаморфотних окуляр.

Посібників з будівництва ігрища для нащадків вистачає з надлишком. А в деяких – дійсно цінні та потрібні вказівки з безпеки, надійності кріплень, якості матеріалів і т.п. Однак, переглянувши таких багато, перед очима виникає щось на зразок того, що на мал. нижче. Рай, годі й казати. Облиште, пальми, здоровенний пень (схоже, не менше ніж від 100-річного евкаліпта). Може у них там пальм що у нас лободи, а високоцінну ділову деревину роздають всім підряд даром, аби вивезли з очей геть.

Однак і там, і тут у господаря середнього достатку, який вирішив порадувати діточок, зробивши їм ігровий майданчик своїми руками, тут же виникає питання: а місце де взяти? Землі під таке монументальне спорудження пішло ніяк не менше 2-х соток, а якщо їх всього 6 на дачі? Або того менше на особистій прибудинковій території? Майданчик-то для дітей будується, коли господарство вже налагоджено. Тому далі ми розглянемо насамперед, як правильно скомпонувати все, що дітям для радості потрібно, постаравшись укластися в 1 сотку або ще в менший простір. Але, звичайно, і самі компоненти майданчика для дитячих ігор не залишаться без уваги.

Найскладніше влаштовується дитячий майданчик купити на дачі. Крім браку місця, вона залишається без нагляду і без охорони всю холодну пору року. Тобто, крім стійкості до зовнішніх умов та екологічності матеріал споруди не повинен створювати великої спокуси можливим розкрадачам. у крайньому випадку, спокуси, що варта праці з розбирання. Отже, весь присадибний ігровий комплекс повинен бути компактний, міцний і по завершенні незручний для підходу з інструментом. А якщо раптом все-таки розкрадуть або піддасться негоді, великих втрат це не повинно завдати.

Вдалий варіант дитячого ігрового куточка на дачі з підручних матеріалів показаний на фото:

Основний матеріал в даному випадку цілком надійний, якісний та доступний – будівельні піддони (палети). Займана площа – всього бл. 5 кв. м. За лазалкою – 2-поверхове прибіжище. Якщо один з молодших членів сім’ї особа прекрасної статі, то машина безцеремонно відправляється на зелений паркінг, а гараж перетворюється в будуар, кіоск, приймальню лікаря і т.п. При наявності достатньої площі перед будівлею до капітанського містка можна прилаштувати трап або гірку.

Випадок вище – не тривіальний. Підручні матеріали йдуть переважно на оформлення майданчика; до цього питання ми ще повернемося. Але для ключових його споруд (див. далі) конструкційні матеріали потрібні якісні, адже йдеться про безпеку дитини.

Дерево – хвойне без ознак гнилі, цвілі, тріщин, сучків. Несучі елементи – брус від 130х130 мм або колода від 120 мм. Дошки – обрізні або шпунтовані від 20 мм. Перед складанням деталі обробляються масляним гідрофобізатором (водовідштовхувальним засобом) або двічі просочуються водно-полімерною емульсією. Найкраще фінішне покриття – акриловий лак на водній основі по добре зачищеній поверхні.

Другий за значимістю матеріал – метал. Крім кріплення, зі сталі виготовляються сильно навантажені елементи, напр. в спортивних спорудах. В такому випадку з’єднують деталі переважно зварюванням: будь-який виступ травмонебезпечний. За абсолютно, здавалося б, гладкий гвинт шибеники примудряються зачепитися начебто зовсім непридатним для цього одягом. Фарбують металеві частини обов’язково по ґрунтовці й двічі. Кращі барвисті покриття – акрилові.

Пластик легко електризується, на відкритому повітрі в нього протягом 1-2 сезонів з’являються мікротріщини і гігієнічність пропадає. А оскільки в домашніх умовах пластик ще й нетехнологічний, від нього на саморобному дитячому майданчику краще взагалі відмовитися. Мабуть, єдине місце, де пластик на дитячому майданчику доречний, це лаз-труба. Для неї добре підійде пластикова бочка. Краще взяти білу, що трохи просвічує, щоб не злякалися, не почали там битися в паніці і не застрягли. Скло та ін., що б’ються або крихкі/що розшаровуються матеріали (композити, напр.) абсолютно неприпустимі.

Камінь для дитячого майданчика також невідповідний матеріал: впавши з розмаху, на нього можна сильно забитись. Якщо на майданчику потрібні бордюри, то їх потрібно укладати або м’які, або саморобні дерев’яні, або садити фітобордюри з м’яких витривалих рослин, напр. седума (очітка).

Окремо слід сказати про мотузки. По частині дитячого травматизму на ігрових майданчиках першу трійку стабільно займають мотузкові перила/огорожі, лабіринти-павутинки та сітки для лазання. Через перші перехиляються, не вміючи ще правильно оцінити на око стабільність опори, падають шкереберть та сильно травмуються, аж до перелому шиї. Сітки не залишають батьків без втіхи, але переломів та вивихів за ними числиться чимало. Павутинки фізично сильно не травмують, але внаслідок переляку з істерикою можуть залишити незабутнє враження в психіці. Тому мотузки на дитячому майданчику застосовуються лише, як підвіски для гойдалок, розтяжок тентів та, як ліани – гімнастичні канати з вузлами.

Примітка: тканину і неткані текстильні вироби на дитячих майданчиках використовують для тентів та м’яких огорож. В будь-якому випадку тканина повинна бути натягнута так, щоб не було залишків по сторонам.

Традиційний типовий майданчик мінімально складається з пісочниці, гойдалки, гірки та грибка. Останні зараз частіше всього поєднуються у вигляді 2-поверхового ігрового будиночка з балконом, повітряним переходом, оглядовим майданчиком, лазалкою і трапом. Це дозволяє на тій же площі створити більшу різноманітність розваг, див. мал. Однак робити пісочницю на першому поверсі будиночка не можна: тупіт над головами ніяк не піде на користь розвитку зовсім ще маленьких, «пісочного» віку, дітей. Пісочниця обов’язково повинна бути окремо.

Отже, отримуємо базовий комплект з пісочниці, будиночка-комбі та гойдалок. Він здатний прослужити від першого топ-топ до часу, коли виявляється, що дівчата загалом не для того, щоб їх за коси смикати. До набору-міні по можливості додаються:

• Вільне місце для спокійних ігор, дитячих пікніків, взимку – для ліплення сніговика та ін.
• Декоративні елементи для розвитку естетичного почуття.
• Бум, тобто бігалка-товкучка.
• Надувний басейн, ванна, корито або таз для купання.
• Таємний куточок-притулок.
• Спортивний комплекс.
• Майданчик для спортивних ігор.
• Міні-клумба або міні-квітник.
• Курінь або намет.
• Лабіринт.
• Дитяча карусель.

Можливі ще й інші доповнення, була б вільна площа та фантазія батьків. Але визначального значення для всебічного розвитку дитини вони вже не мають, так що обмежимося зауваженням, що більшу їх частину і деякі з вищевказаних цілком можна розмістити у відсіках між зонами безпеки основних споруд, див. далі.

Ідеї з художньо-декоративного оформлення дитячого майданчика можуть бути будь-якими; деякі з них, що поєднують приємне з корисним будуть розглянуті далі. Ніяких настанов/приписів щодо зовнішнього вигляду споруд на майданчику для дитячих ігор немає. Однак при виборі місця для нього слід дотримуватись певних правила безпеки та комфорту, що сприяють правильному розвитку дітей:

• Майданчик має знаходитися в межах видимості з найбільш жилого приміщення. У приватних домоволодіннях це, як правило, кухня;
• Всі споруди на майданчику, включаючи їх зони безпеки, повинні бути в межах кута огляду 45 градусів. Це приблизно відповідає можливості огляду господинею, зайнятої у розташованій за правилами пожежної безпеки плити;
• Якщо майданчик межує з проїздом, в т.ч. внутрішнім (своїм власним, дворовим), між ними повинен бути капітальний нездоланний для дітей паркан незалежно від наявності огорожі іншого типу;
• Також повинні бути відмежовані водойми, колодязі, подвір’я і т.п. джерела можливої небезпеки. В такому випадку огорожа може бути легкою, але обов’язково нездоланною для дітей;
• Майданчик слід розташовувати в секторах від півночі до південного сходу. В іншому випадку найменші в пісочниці та діти, зайняті активними іграми, повинні бути захищені від післяполуденного світла;
• При будь-якому розташуванні майданчика сонце не повинно засліплювати очі дітям, зайнятим активними іграми або спортивними вправами;
• Пісочниця розташовується першою в порядку віддалення від виходу з майданчика. Якщо його немає – першою від будинку;
• Пісочниця не повинна перебувати під деревом (деревами);
• Напрямки розгойдування підвісних гойдалок та спуск з гірки не повинні перетинати пісочницю. В іншому випадку відстань між ними має бути не менше 3 м для гойдалок і не менше висоти ската гірки;
• Ті ж напрямки не повинні йти до проїжджої частини;
• Між спортивним комплексом та пісочницею повинен знаходитися ігровий будиночок або гойдалки, або інша капітальна
• (Нерухома) споруда чи бути не менше 3 м дистанції;
• Зони безпеки капітальних споруд не повинні перетинатися.

Примітка: зона безпеки дитячого ігрової споруди за змовчуванням приймається 1 м. Зона скату з гірки – 1,5х1,5 м. Зона безпеки гойдалок в довжину дорівнює 1,5 м висоти їх підвісу, а в ширину не менше 1,5 м; каруселі – її діаметру. Зони безпеки спортивних комплексів вказуються в їх проектах.

Приклади схем розташування базових модулів дитячого майданчика при різній їх орієнтації в просторі показані на мал. Будинок умовно позначений сірим колом із зіркою румбів з напіврумбами. Зона безпеки гойдалок показана прямокутником гірчичного кольору; будиночка з гіркою – густо-зеленим. Що таке пісочниця з тентом, див. далі.